Скло справді екологічне?

Загальноприйнята думка стверджує, що скло є безпечним матеріалом. Продукти, упаковані в скло, краще зберігають аромат і смак, а також дарують приємні тактильні відчуття. Усі ці переваги є лише припущеннями споживачів, які вмілі маркетологи використовують, щоб продати той самий товар дорожче, роблячи ставку на уявлення про «високу якість» упаковки. Що ж, залишимо споживачів і маркетологів наодинці з їхніми продуктами та перейдемо до виробництва й статистики.

А статистика повідомляє наступне:

- За даними британських екологів, для створення скляної тари витрачається більше енергії, ніж для виготовлення аналогічної пластикової упаковки. До того ж процес виробництва скла супроводжується викидами вуглекислого газу, який може спричинити захворювання дихальних шляхів.

- Виробництво скла потребує піску. Хоч як дивно це звучить, запаси піску на планеті поступово вичерпуються. Щороку людство споживає 50 мільярдів тонн піску — це вдвічі більше, ніж здатні поповнити всі річки світу. Причому для скла використовується саме річковий пісок.

- Згідно зі статистикою, лише 30% скла переробляється повторно, а решта осідає на смітниках як непотрібний баласт.

- Через більшу вагу скла порівняно з пластиком його транспортування потребує значних витрат палива, що знову ж таки шкодить довкіллю. Те саме стосується й перевезення відходів скляної тари.

Як Пластик завойовує ринок?)

Світ упаковки постійно еволюціонує, часом змінюючись до невпізнання протягом кількох десятиліть. Нові матеріали, які спочатку здаються незвичними чи навіть небезпечними, з часом часто витісняють старі, завойовуючи прихильність споживачів своєю зручністю та універсальністю, а виробників — простотою й економічністю виготовлення.

Щодо тари для косметичних і медичних продуктів, то ще століття тому вибір обмежувався переважно склом, а подекуди металом. Однак уже в 1950-х роках поліетилен і його похідні почали масово застосовуватися у виробництві упаковки. Згодом з’явився поліпропілен — ще один різновид пластику, який також зайняв свою нішу на ринку. А в 1970-х роках справжній прорив здійснив ПЕТ, міцно закріпившись як матеріал для пакування рідин.

Низька вартість, доступність і, головне, можливість переробки забезпечили ПЕТ величезну популярність і стрімке зростання. Проте саме це масове поширення перетворило використану пластикову тару на «помітне сміття», зробивши її об’єктом критики екологів. Питання впливу на довкілля змусили як виробників, так і споживачів переосмислити ставлення до пластикової упаковки. Виник стереотип: «Пластик шкідливий, він забруднює планету», який став загальноприйнятим. Але ж від початку виробництва ПЕТ минуло вже понад 40 років, і технології значно вдосконалилися. Тож давайте звернемося до фактів і розглянемо ситуацію об’єктивно.

Плюси та мінуси

Для компаній, що виробляють косметику та фармацевтичні товари, поява поліетиленової тари стала справжньою революцією. Багато рідких продуктів для краси, гігієни чи очищення розроблені так, щоб їх зручно видавлювати через горлечко пляшки, просто стиснувши її. Завдяки своїй гнучкості та еластичності поліетилен у цьому легко обійшов скло.  

З появою ПЕТ-матеріалу вирішилося і питання прозорості упаковки. Відтепер бренди отримали можливість легко підкреслити колір продукту та створити привабливий дизайн за допомогою різноманітних етикеток.  

Інновації в цій сфері постійно розширюють асортимент ПЕТ-упаковки, виводячи її за межі традиційних флаконів для косметики чи пляшок для води. Сьогодні вже широко представлені флакони з широким горлом і банки з ПЕТ, які можуть замінити скляну тару для кремів і мазей. До того ж, ПЕТ-банки чудово підходять для пакування сипучих і гранульованих продуктів, таких як крупи, порошки чи біодобавки.

   Сировиною для ПЕТ тари виступає поліетилентерефталат, один із найбезпечніших полімерних матеріалів. Недарма пластикова ПЕТ тара, що маркується трикутником з цифрою 1 усередині, є масовим пакувальним продутом для газованих напоїв та рослинних олій.

До переваг ПЕТ упаковки можна віднести:

- Легкість та міцність
- Не висока вартість виробництва
- Різноманітність форм та кольорів
- Можливість вторинної переробки
- Має високу екологічність

Серед недоліків ПЕТ пляшок можна виділити такі:

- Низька стійкість до ультрафіолетових променів
- Виділення токсичних речовин при високих температурах

Що вибирає клієнт?

Усе зводиться до того, що на розвиток чи застій у використанні нових матеріалів безпосередньо впливає його величність Споживач. Саме він, купуючи товар у магазинах, своїм гаманцем визначає, якій упаковці віддати перевагу.  
Чому ж ПЕТ-пляшки та банки здобули любов покупців і продовжують завойовувати місця на полицях супермаркетів?  

1. **Безпека та зручність**  
Однією з ключових переваг пластикової тари є її легкість і міцність. Наприклад, купити воду в трилітровій ПЕТ-пляшці більше не проблема — вона не така важка, як скляна, і покупцеві не доводиться хвилюватися, що вона розіб’ється дорогою до каси чи випадково впаде з полиці. Пластикова пляшка стала надійним і безпечним рішенням для зберігання, транспортування та використання продуктів. Навіть якщо дитина впустить сік чи кефір у ПЕТ-упаковці, гострих уламків, які могли б її травмувати, не буде.  

2. **Дизайн та ергономіка**  
Різноманіття форм, кольорів і прозорість ПЕТ-упаковки дають виробникам змогу створювати привабливі, зручні та стильні продукти. Завдяки легкості й оптичній прозорості ПЕТ успішно конкурує не лише зі склом, а й із картоном та менш прозорими пластиками, як-от поліетилен чи поліпропілен. Споживач, розпещений вибором, хоче ще до покупки бачити, що всередині: колір рідини, текстуру гранул чи об’єм вмісту. Прозорість також дозволяє переконатися, що кількість продукту відповідає заявленій на етикетці.  

3. **Ціна**  
Не менш важливим фактором вибору є вартість. Завдяки нижчим витратам на транспортування та зберігання, ПЕТ-упаковка дає змогу пропонувати той самий продукт за доступнішою ціною. І це, безумовно, приваблює покупців, які прагнуть економії без втрати якості.

А що обереш Ти?